Удобрення картоплі
Картопля належить до культур, які мають неглибоку і не сильно розвинену кореневу систему, що обмежує її здатність поглинати поживні речовини. Тому картопля повинна бути забезпеченою достатньою кількістю легко засвоюваних поживних речовин. При визначенні поняття "необхідна кількість" потрібно враховувати ряд факторів: тип ґрунту, родючість ґрунту, сорт картоплі, призначення картоплі яка буде вирощуватися - насіннєва або продовольча.
Органічні добрива
Ефект можливий лише при якісному розподілі добрива на полі. При проведенні аналізу ґрунту на вміст азоту навесні, можна не враховувати процес повільного звільнення азоту з органічних добрив, якщо вони внесені в попередньому році. Добрива будуть повністю перероблені. Дані аналізу включають вміст азоту з органіки.
Насіннєва картопля: Органічні добрива не рекомендується вносити під насіннєву картоплю, тому що вивільнення азоту йде повільне. Це означає, що азот звільняється в період бульбоутворення і в період дозрівання. Дозрівання сповільнюється і підвищується ймовірність зараження вірусною інфекцією. Велика кількість азоту сприяє появі нових молодих листків, які пошкоджуються попелицею і отримують вірусне перезараження.
Столова картопля: При вирощуванні раннього столової картоплі (збирання врожаю приблизно перша - третя декада липня) на ґрунтах із вмістом органічних речовин вище 2,5-3% застосування органічних добрив не рекомендується.
Азотні добрива
Азот є важливим елементом живлення картоплі. Кожна сільськогосподарська культура, у тому числі картопля, добре відзивається на азотні добрива. Нестача азоту веде до зниження врожаю; при надлишку азоту урожай також може бути гіршим, ніж при оптимальному удобренні азотом.
З урахуванням родючості ґрунту, попередника, сорту картоплі - внесення 100-110 кг/га чистого азоту (N1) буде достатньо під насіннєву картоплю і ранню столову картоплю. Азот вноситься у формі азотно-фосфорних добрив (з низьким вмістом хлору), вапняно – аміачної селітри або кальцієвої селітри.
Під продовольчу картоплю норми внесення коливаються від 120 до 170 кг/га азоту. У зв'язку з більш тривалим вегетаційним періодом, залежно від попередника і сорту, під продовольчу картоплю вноситься майже на 30 кг азоту більше, ніж під насіннєву. Якщо не проводиться аналіз ґрунту, то ця норма може бути вихідною при визначенні доз добрива. Після вологої зими вноситься добрива більше, після сухої - менше.
Азотні добрива розкидаються за кілька тижнів до посадки, потім проводиться передпосадковий обробіток ґрунту. Азот дуже рухливий у ґрунті, тому внесення його в цей час зменшує можливість його вимивання.
Фосфорні добрива
Фосфор необхідний рослині для утворення білків та інших органічних сполук. Фосфор також відіграє важливу роль у таких процесах, як дихання, асиміляція і транспорт в рослині вуглеводів. Він має важливе значення для розвитку кореневої системи і визрівання рослини (особливо на насінницьких посадках).
Фосфор дифузійно вбирається корінням. Тому він повинен знаходиться близько до коренів, в розчиненій формі. У сухому ґрунті вбирання не відбувається. Тому фосфорні добрива бажано завжди розкидати навесні, до обробітку ґрунту. Фосфорні добрива в простій формі можуть бути розкидані восени по зораному полю після легких нічних заморозків, щоб не пошкодити структуру ґрунту трактором або розкидачів. Якщо розкидання проводиться перед оранкою, ґрунт необхідно вирівняти за допомогою культиватора, щоб добриво не виявилося глибоко зароблено у ґрунт.
Фосфор у складі суперфосфату, подвійного суперфосфату і фосфату амонію розчинний у воді. Розчинному у воді фосфору надається перевага, якщо удобрення фосфором проводиться незадовго до посіву або посадки. При осінньому внесення можна використовувати фосфорні добрива, розчинні у цитрат амонію або в 2% лимонної кислоти.
Картопля дуже добре відгукується на щедре удобрення фосфором. Так як фосфорна кислота нелегко вбирається, рекомендується вносити, при гарній забезпеченості ґрунту фосфором (при вмісту фосфору 30-45) 90 кг/га фосфору. Щоб рослини не відчувати нестачі (особливо в посушливі роки), під насіннєву картоплю рекомендується вносити 160-180 кг/га Р205.
Під продовольчу картоплю рекомендується 130-150 кг/га Р205. У цих рекомендаціях враховано норму фосфору і для зернових культур, які, можливо, будуть вирощуватися після картоплі. Картопля отримує подвійну дозу фосфору, а зернові - тільки азот. При високій забезпеченості ґрунту фосфором (показник фосфору> 55) можна внести дещо менше, при низькому (показник фосфору <30) - дещо більше. При нестачі фосфору сповільнюється ріст рослин і вони набувають блідо-зеленого забарвлення. Якщо це відбувається на початку розвитку рослини, то це веде до зниження врожаю. Тому оптимальним є внесення розчинних у воді фосфорних добрив навесні, за кілька тижнів до посадки. План обробітку, що передбачає добриво тих культур, які вимагають його у великих кількостях, має переваги. У картоплі збільшується врожайність і поліпшується якість.
Якщо удобрення проводиться восени - мінеральні добрива, наприклад, суперфосфат, або органічні добрива, наприклад, гній, - то навесні необхідно додатково внести 50 кг/га Р205, як під насіннєву, так і під продовольчу картоплю, щоб прискорити початковий ріст.
При внесенні навесні під насіннєву картоплю нітроамофоски (23% N - 23% Р205) рекомендується додатково внести 50 кг/га Р205, особливо на ґрунтах з низьким вмістом фосфору (показник фосфору <30). Додаткові 50 кг Р205 навесні не вносити, якщо при цьому порушується структура ґрунту.
Калійні добрива
Калій відіграє важливу роль в утворенні й транспорті вуглеводів в рослині. Він сприяє вбиранню корінням вологи, уповільнює випаровування вологи листками. Калій регулює водний обмін в рослині і зміцнює стійкість рослин до захворювань. При нестачі калію спостерігається темно-зелене забарвлення листя, поглиблення жилок. Швидко з'являться бронзові плями, спочатку по краях і кінчиках, потім по всьому листу. Потім листки засихають, отримуючи буре або темно-бурого забарвлення.
Під насіннєву картоплю рекомендується вносити на 20 кг добрив К2О більше, ніж під продовольчу. Підвищується посухостійкість, що особливо важливо при короткому вегетаційному періоді, за який бульби повинні досягнути потрібного розміру. Знижується ймовірність механічного пошкодження бульб при сортуванні взимку. Ймовірність посиніння продовольчої картоплі можна зменшити, вносячи на 70 кг/га К2О більше. Нестача калію має великий вплив на ймовірність посиніння картоплі. Для підвищення стійкості продовольчої картоплі до посиніння можна вирішити за допомогою калійних добрив, необхідно норму внесення К2О підвищити в порівнянні з нормою виносу К2О, яка становить 220 кг/га К2О. Практично це означає, що при добрій забезпеченості ґрунту калієм (показник калію К2О - 16-20) під продовольчу картоплю вноситься 300 кг/га, а під насіннєву - 250 кг/га.
Калій у складі всіх калійних добрив повністю розчинний у воді. Для росту тканин рослині необхідно багато води. Разом з водою рослина вбирає розчинені в ній поживні елементи, калій і азот. На відміну від них фосфор вбирається рослиною дифузійно.
Хлор чинить негативний вплив на врожайність і вміст сухої речовини в картоплі. Тому під картоплю рекомендується вносити калійні добрива з малим вмістом хлору, а при весняному внесенні - мало-або без хлорні добрива. При надлишку хлору знижується врожайність, листя набувають світло-зелене забарвлення, їх краї закручуються вгору. (Симптоми схожі на скручування листя.)
Негативний вплив хлору може бути значно знижено, якщо хлорвмісні калійні добрива розкидати восени - велика частина хлору вимиється. На ґрунтах де мулиста фракція <15%, можливо вимивання калію при осінньому внесенні. У таких випадках необхідно навесні використовувати більш дорогі калійні добрива - патент-калій (калімагнезія) та / або сірчанокислий калій.
